Дубенський районний будинок культури

Дубенщина- перлина Волинського краю

земля славна своїм історичним минулим, архітектурними пам’ятками, а найголовніше – людьми, які жили тут, обробляли землю, ростили дітей, боронили свій край від ворогів, примножували йогг багатства. Шляхами Дубенщини ходили відомі діячі культури Герасим та Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, гетьман Богдан Хмльницький, українські просвітителі Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Леся Українка. Станом на 1.01.08 року в Дубенському районі на державному обліку знаходиться 198 памяток, з них 43-історії, 146 – археології, 9 – монументального мистецтва. Археологічні знахідки свідчать, що територія краю була заселена людьми з давніх часів. Серед пам’яток археології – стоянки епохи пізнього палеоліту (с. Липа). За 1 км. На південний схід від села на півовальному мисі Збитинського плато, в урочищі Мокренщина – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 1960 р. Знайдено рештки одного пізньопалеолітичного житла та три місця, де жителі поселення виготовляли крем’яні знаряддя. Біля села Івання наукова експедиція доктора історичних наук І.К. Свєшнікова виявила поховання одного з племен культури кулястих амфор - складену з великих брил гробницю. У ній знаходилися два чоловічі кістяки, три кулясті амфори, дві миски і бурштиновий диск-амулет з сонячним хрестовидним знаком. В околицях села Варковичі та Волиця – знахідки гробниць культури кулястих амфор. На правому березі р. Ікви за 250 метрів від села – багатошарова пам’ятка. На площі 174 м.кв. виявлено сліди поселень стжижовської і комарівської культур та давньоруського поселення. Знайдено три давньоруські печі, одне вогнище та житло типу півземлянки. У селі Мирогоща знайдено дві пізньопалеолітичні стоянки. Поселення культури Вербковіце-Костянець пізнього трипілля відкриті в с. Костянець, городища епохи Київської Русі (с. Жорнів, Листвин, с. Мирогоща – Медунова гора), давньоруський курганний могильник знайдено у селі Листвин. Збереглися тесані кам’яні хрести на місцях поховань козаків часів Визвольної війни 1648-1654 років (с.Мирогоща, Клюки). Однією із найвідоміших є пам'ятка історії - «Козацький Редут», створений у пам'ять загиблих козаків між селами Плоска та Семи дуби під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у 1651 році. Сивими свідками двобою є камяні хрести, щор понині сумують на чотирьох кутках редуту, могила козаків, каплиця і меморіал в центрі. Приваблює своєю таємничістю відома фортифікаційна оборонна споруда Тара канівський форт – побудована у другій половині 19 століття для захисту західних рубежів Російської імперії. Дубенщина здавна є і духовним центром. На карті духовності нашого краю є особливо святі місця для кожного. Поблизу сіл Тростянець та Залужжя знаходиться свята гора «Іспряча» або Божа гора, яка в минулі віки була відома на Волині своєю чудодійністю. Животворяще джерело святої Анни, що в Онишківцях, притягує теж багато люду з далеких і близьких країв. Шукають паломники душевного і фізичного порятунку в Святій воді. На території Дубенщини знаходяться ряд церковних культових споруд. Свято-Лукинський храм (с. Білогородка) побудований напередодні І Світової війни 1914 року. Живописні цінності храму: процесійна ікона Богородиці (XVII ст.), оклад ікони «Георгій Побєдоносець» (XVII ст..)Різдво-Богородичний храм села Варковичі був збудований спочатку як костел, а в 1836 році він стає православним. Свято-Троїцький дерев’яний монастир (с. Верба) з оновленими розписами побудований 1774 року. У селі Білоберіжжя знаходиться храм св. Архангела Михаїла. У храмовому тайнику знайдено документ, що свідчить про заснування храму, датований 1600 роком. У селі Мильча на початку ХVІІ ст. був заснований монастир Різдва Богородиці, відомий чудотворною іконою св. Онуфрія. До архітектурних пам’яток місцевого значення відносяться: Свято-Олексіївська дерев’яна церква, побудована у 1906 році (с. Буща), Свято-Богородичний дерев’яний храм побудований у 1771 році (с. Стара Носовиця), Свято-Миколаївська церква, відбудована у 1913 році (с. Тростянець), каплиця з часовнею, збудована на честь Олександра Невського (с. Жорнів). З давніх давен наш край славивиться народними традиціями, святам та обрядами, які і в теперішній час прижилися на нашій землі. Історія кожного села – це маленький потічок, який зливаючись з іншими, зливаючись з іншими творить історію рідного краю – місця, де людина народилася, де жили її предки, де народилися і живуть батьки. Відділ культури і туризму тісно співпрацює із майстрами народної творчості, традиційного мистецтва Дубенщини. Організовує виставки робіт, творчі вечори. Не секрет, що Дубенський район є одним із наймальовничіших територій області. Який можна відчути відпочиваючи на природі, милуючись її краєвидами. Для цього відділ культури і туризму працює в напрямку розвитку сільського туризму, співпрацює із районним рибальським клубом «Робінзон», районним товариством мисливців і рибалок. В даний момент, в районі приймають людей 4 агросадиби, одна з яких – садиба-музей старожитностей «Біла хата» що знаходиться у с. Верба.

Заклади розміщення:

мотель кафе «Енеїда» с. Зелений Гай /кімнати відпочинку, душеві, більярд, телевізори, автостоянка/, тел. 73-1-93;

мотель бару «Гостинний двір» с. Привільне /будиночки для відпочинку оформлені під старовину, сауна, танцювальний майданчик/, тел. 54-1-34;

мотель кафе «Вояж» Луцьке перехрестя /кімнати відпочинку, душеві, камін, більярд, дитячий майданчик/;

мотель кафе «Зодіак» с. Тараканів /кімнати для відпочинку, сауна/, тел. 51-3-31; мотель кафе «Лель» с. Тараканів /кімнати відпочинку, душеві, більярд, дитячий майданчик, тел. 4-15-97;

мотель кафе «Оазис» с. Дитиничі, /кімнати для відпочинку, ігрові автомати камін, телевізор/, тел. 71-2-99.

Заклади харчування:

кафе «Вербівчанка», с. Верба, 80 посадочних місць, українська кухня, тел. 59-6-40; кафе «Чумак», с. Верба, 40 посадочних місць, українська кухня, тел. 70-1-62; кафе «Енеїда», с. Зелений Гай, ЗО посадочних місць, сучасний дизайн, смачна українська кухня, 73-1-93;

кафе «Медунова гора», с. Мирогоща, 76 посадочних місць, сучасний дизайн, українська кухня, тел.

кафе «Казка», с. Мирогоща, 70 посадочних місць, українська кухня, тел. 77-5-66; кафе «Оазис», с. Дитинячі, 60 посадочних місць, сучасний дизайн, смачна українська кухня, тел. 71-2-99;

кафе «Дует», с. Привільне, 20 посадочних місць, тел. 54-1-33

; бар «Гостинний двір», с. Привільне, 50 посадочних місць, українська кухня, тел. 54-1-34; кафе «Поплавок», с. Підлужжя, 24 посадочних місця, українська кухня, цікавий відпочинок, тел. 4-14-50;

кафе «Джерело», с. Підлужжя, 16 посадочних місць;

кафе «Три сестри», с. Птича, 50 посадочних місць, домашня українська кухня, /фірмова страва - картопля, запечена в горщиках з м'ясом та сиром/, затишні зали для обслуговування відвідувачів, камін, тел. 70-3-39;

кафе «Гетьман», с. Рачин, 70 посадочних місць, сучасний дизайн, українська кухня, камін, тел. 52-2-72;

кафе «Вояж», Луцьке перехрестя, 40 посадочних місць, сучасний дизайн, українська національна кухня, фірмова страва - салат «Вояж» з ніжної телятини; кафе «Бровар», с. Сатиїв, ЗО посадочних місць, тел. 63-28-47;

кафе «Зодіак», с. Тараканів, 50 посадочних місць, українська кухня, жива музика, тел. 51-3-31;

кафе «Лель», с. Тараканів, 60 посадочних місць, смачна кухня, прийом замовлень по телефону, тел. 4-15-97;

кафе «Бахор», с. Шепетин, 50 посадочних місць, сучасний дизайн, тел. 56-9-93; кафе «Торнадо», смт. Смига, 100 посадочних місць, смачна українська кухня, тел. 56-0-94; кафе «Колиба», смт. Смига, 20 посадочних місць, українська кухня, сучасний дизайн.

Головний спеціаліст відділу культури і туризму Тетяна Найда.

Правові основи діяльності у сфері сільського туризму

У людей, яких виникає бажання працювати у сфері сільського туризму, безперечно виникає ряд запитань: Чи законна така діяльність? Чи треба реєструватися підприємцем? Чи треба отримувати ліцензії або інші дозволи від чиновників? Які саме податки та збори треба платити? Як припинити займатися сільським туризмом? Спробуємо відповісти на ці запитання. Слід зазначити, що на сучасному етапі формування законодавчої бази з врегулювання туризму розвивається досить повільно. Багато років на розгляді Верховної Ради України перебуває проект Закону «Про сільський зелений туризм». А існуючі законодавчі акти не регулюють особливості функціонування окремих видів туризму, в тому числі й сільського. Так в статті 4 Закону України «Про туризм» від 18.11.2003р. № 1282-ІV лише зазначено, що існує такий вид туризму, як сільський. Окремо виділяється зелений туризм (як синонім екологічного). Однак абсолютно невизначеними залишаються особливості здійснення даних специфічних видів економічної діяльності. Документами, що визначають необхідність розвитку туризму, і сільського зокрема, є Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні» від 21.02.2007 р. № 136/2007, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки» від 03.07.2006 р. № 373-р. Але це є нормативні документи, а не законодавчі, в яких визначається що робити, але не визначено як само. Сільський туризм є законним видом діяльності згідно ст.4 та 6 Закону України «Про туризм». Також право особистих селянських господарств займатися сільським туризмом визначено і в ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» № 742 від 15.05.2003 р. Ліцензування послуг із розміщення та харчування туристів законом не вимагається. У ст. 5,17 Закону України «Про туризм» це виписано чітко і в Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775 від 01.06.2000 р. ліцензії для цих видів діяльності не передбачені. Сільський туризм як вид діяльності включає, зокрема, надання послуг з розміщення та харчування туристів. Ці послуги може надавати будь-яка особа без додаткових дозволів. Тобто власнику садиби не обов’язково реєструватися як приватному підприємцю (ст. 5 Закону України «Про туризм»). Якщо є намір займатися сільським туризмом у рамках особистого селянського господарства (без здійснення підприємницької діяльності), то відповідно до ст.4 Закону України «Про особисте селянське господарство» потрібно лише поставити на облік своє господарство. Облік селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики. Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг та послуг харчування застосовуються тільки до громадян, які зареєструвалися як підприємці. Незаконними є будь-які вимоги до власника садиби отримувати або показувати сертифікати, вказані у Правилах обов’язкової сертифікації готельних послуг та послуг харчування (затверджено Наказом Держстандарту № 37 від 27.01.1999 р.). Власник садиби може звернутись із заявкою про таку сертифікацію або надання категорії своїй садибі як туристичного об’єкта добровільно, якщо це потрібно для задоволення запитів туристів. Але це його право, а не обов’язок. (ст. 18, 19 Закону України «Про туризм») Також власник садиби не зобов’язаний мати освіту за спеціальністю «готельне господарство», щоб надавати послуги з розміщення і харчування туристів. Проте, треба пам’ятати, що в разі наявності семи або більше номерів (окремих приміщень для розміщення туристів), власник садиби буде зобов’язаний виконувати вимоги Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг (Наказ Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 р.). Якщо необхідно показати туристам певні місцеві пам’ятки або природні принади округи, то ці послуги називаються «туристичний супровід» та потребують спеціальної освіти і дозволу. Договори з розміщення туристів (оренди житла) можуть бути і письмовими і усними. Але бажано скористатися письмовими зразками. У випадку, якщо туристи заподіють яку-небудь шкоду садибі, буде легше довести вимоги її власника. Варто також перевірити, чи не приймали місцеві державні адміністрації програми розвитку туризму, зокрема, сільського. Такі програми передбачають збір даних про власників садиб, які можуть надавати послуги розміщення і харчування туристів, а також допомогу з інформування власників садиб про потенційних туристів і навпаки, інформування туристів про власників садиб, які надають послуги. Власник садиби має право отримувати інформацію, необхідну для своєї діяльності у сфері туризму, в державних органах та сільських і селищних радах, а також брати участь у розробці місцевих програм розвитку сільського зеленого туризму ( ст.. 24 Закону України «Про туризм»). Окремою формою підтримки в багатьох місцевих програмах визнано надання державною службою зайнятості дотацій безробітним, які підтвердили намір започаткувати власну справу в сфері сільського зеленого туризму і згодні зареєструватися як приватні підприємці. Чи може власник садиби найняти працівника, якщо це буде необхідно, у розпал туристичного сезону? Так, може. Трудові договори між власником садиби, який не зареєструвався, як підприємець, та працівниками укладаються тільки письмово і підлягають реєстрації протягом одного тижня у місцевому органі влади. Навіть за тривалого проживання туристів у садибі, треба пам’ятати, що договори потребують нотаріального засвідчення та органах технічної інвентаризації тільки у випадку, якщо строк дії договору перевищує 12 місяців (ст. 793 Цивільного кодексу України). Але , щоб уникнути порушення пункту 9.1 Закону України «Про податок з фізичних осіб», строк одного туриста власнику садиби, який не є підприємцем, краще вказувати не більше 15 днів. Тоді вимоги засвідчувати або реєструвати такі договори також будуть незаконними. На вимогу туриста власник садиби може надавати заповнений власноруч документ, який зазначає строк розміщення, вартість основних і додаткових послуг, а також прізвище та ім’я туриста. Важливо, що власники садиб, які не зареєструвалися як приватні підприємці, можуть укладати договори саме на розміщення туристів, а не їх туристичне обслуговування. Але власник садиби може укласти договори не з окремими туристами, а з туристичною фірмою. Власнику садиби, який не зареєструвався як приватний підприємець, треба пам’ятати такі положення.

Послуги з розміщення і харчування туристів не звільнені від сплати податку на додану вартість. Але дохід від оренди житла не підлягає оподаткуванню цим податком незалежно від суми (пункт 3.2.2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997 р.). Послуги з харчування туристів підлягатимуть обов’язковій сплаті податку на додану вартість тільки якщо протягом останніх календарних 12 місяців сума доходу від цих послуг перевищить 300 тисяч гривень (пункт 2.3.1 вищезазначеного Закону). Отже, якщо власник садиби, за період, наприклад, з 1 березня 2007 року по 1 березня 2008 року., одержить дохід від послуг за харчування 200 тисяч гривень, то реєструватися платником податку на додану вартість він не зобов’язаний, але може це зробити добровільно. Доходи від оренди житла та інших приміщень садиби оподатковуються за загальною ставкою податку з доходів фізичних осіб 15%. Проте, на цю суму не нараховуються збори на обов’язкове пенсійне та соціальне страхування, оскільки власник садиби тільки надає у користування своє майно, а не виконує при цьому інші платні роботи чи послуги для туристів (лист Пенсійного фонду України № 1852/04 від 27.02.2004 р.). Крім того, власник садиби, який не зареєструвався як підприємець, але веде книгу обліку доходів, не зобов’язаний фіксувати власні витрати, пов’язані з розміщенням туристів у садибі. Річ у тім, що при поданні річної податкової декларації, власник садиби має право повернути собі 25% одержаного від оренди житла доходу без додання документів, які підтверджують витрати, як це вимагається від підприємців. Таке право власника садиби передбачено в чинному додатку 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян № 12 від 21.04.1993 р. Якщо приватні підприємці мають сплачувати податок з доходів авансом щоквартально, то власник садиби може сплачувати податок з доходів від надання послуг з харчування туристів на підставі річної декларації (якщо ці доходи не звільнені від оподаткування згідно з наступним абзацом), або протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу в частині доходів від розміщення туристів. Щодо надання послуг з харчування туристів, то дуже важливим є те, що пункт 4.3.36 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003р. звільняє від сплати податку доходи, отримані від продажу вирощеної власником у своїй садибі сільськогосподарської продукції, в тому числі продуктів її первинної переробки. При чому садиба має бути надана для ведення особистого селянського господарства без збільшення паю, чи з присадибною ділянкою житлового будинку. Власник садиби має подати туристам (на їх вимогу) довідку про своє право отримувати такі доходи без утримання податку. Форму довідки затверджує Кабінет Міністрів України. Власник садиби, не зареєстрований як приватний підприємець, може сплачувати внески на своє соціальне страхування добровільно, якщо в цьому виникне потреба. Якщо він захоче припинити діяльність у галузі сільського туризму, не має виконувати якісь додаткові формальності. Якщо власник садиби зареєструвався як приватний підприємець, то він має право без придбання патенту здійснювати торгівельну діяльність із продажу харчів вітчизняного виробництва, указаних у ст. 6 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98 від 23.03.1996 р.(хліб і хлібні вироби, борошно, сіль, цукор, олія, молоко і вершки, крім згущених і добавок, безалкогольні напої, морозиво, дитяче харчування, яловичина і свинина, домашня птиця, риба, яйця, ягоди і садовина, мед та інші продукти бджільництва, картопля та плодоовочева продукція). У разі суперечок щодо повернення частини податків, треба пам’ятати, що за неповне або несвоєчасне перерахування власнику садиби суми надмірно сплаченого ним податку готівкою, через банк або відділення пошти, районний орган державного казначейства має накласти на податкову інспекцію штраф у розмірі 10,50 або 100% суми податку (Інструкція Державного казначейства № 82 від 04.05.2005 р.). Процедура припинення реєстрації фізичної особи підприємця визначена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755 від 15.05.2003 р. Вона є доволі тривалою і тому власнику садиби треба ретельно обміркувати, чи потенційна кількість туристів і доходи від їх обслуговування будуть достатні, щоб покрити витрати на реєстрацію або припинення своєї підприємницької діяльності. Узагальнену характеристику двох правових підходів до ведення діяльності у сфері сільського туризму можна отримати з таблиці.

Вид діяльності Без реєстрації як підприємці Зареєстровані підприємці Дозволені види послуг Послуги з розміщення та харчування туристів Інші види туристичних послуг (наприклад, супровід туристів) Участь у місцевих програмах розвитку туризму Дозволена Дозволена Дотація безробітним на започаткування власної справи у сфері сільського туризму Не призначається Може призначатися за умов складання бізнес-плану Трудові договори з іншими особами, крім членів сім’ї Підлягають реєстрації органом державної служби зайнятості Не обмежено Ліцензування Не потрібне Обов’язкове для інших видів послуг, крім розміщення і харчування туристів Сертифікація Добровільна Обов’язкова (до семи номерів для туристів у садибі – добровільна) Реєстрація договорів Не потрібна, якщо строк розміщення кожного туриста менше 15 днів Не потрібна, якщо строк кожного туриста менше 12 місяців Сплата податку на додану вартість Не сплачується на суму послуг з харчування туристів до 300 тис. грн.. протягом останніх 12 місяців. Оренда приміщень звільнена від ПДВ Не сплачується на суму послуг з харчування туристів до 300 тис. грн.. протягом останніх 12 місяців. Сплата податку з доходів фізичних осіб 15 % з доходу від оренди приміщень (облік витрат не обов’язковий). Доходи від продажу сільськогосподарської продукції та її первинної переробки звільнено від податку. Збори в Пенсійний фонд не нараховуються 15 % за винятком пов’язаних витрат. Збори в Пенсійний фонд нараховуються на суму до 10 прожиткових мінімумів на місяць Припинення діяльності Окремі дії не потрібні Необхідно знятися з обліку як приватному підприємцю Таким чином, на сучасному етапі у Країні хоча і не створено спеціального правового підґрунтя господарської діяльності у сфері сільського туризму, однак існують вже достатні умови для ведення ефективного підприємництва на законних підставах. Тож запрошуємо до співпраці!

З повагою Головний спеціаліст Тетяна Найда

Туристичні маршрути Дубенщини

1. Наш край з найдавніших часів:

Липа, Костянець, Листвин – Мирогоща – Дубно (перші поселення , давньо- (музей В.Поліщука, садиба (краєзнавчий руське городище) родини Шумовських) музей)

2. Наш край в період Визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького.

Дубно - Козацький редут - Божа гора ( замок 15 століття) ( козацькі могили) ( Чудодійна гора “Іспряча”)

3. Духовні святині.

Дубно - Храми та монастирі - Джерело Святої Анни ( храми та монастирі Дубенського району ( Цілюще джерело в міста) Онишківцях)

4. Дубенщина в період світових воєн.

Дубно - Тараканів - Птича - Верба (краєзнавчий (Тараканівський форт)

(танкова битва) (події І-ІІ сві- музей ) тових воєн) 5. Історія УПА

Дубно - Майдан - Гурби (краєзнавчий музей) (центр визвольної боротьби) ( битва 1944 року, пам’ятний знак

воїннам УПА)

Агросадиби Дубенського району

Cадиба «У Андрія» с.Бондарі, Дубенського району господар Михащук Андрій Миколайович контактний телефон 8050 2104396

Пропонуємо:

- проживання в екологічно чистій місцевості, чудові краєвиди; - відпочинок на водоймі та поблизу лісу, поряд великий садок; - приготування смачної їжі на замовлення; - прогулянки кіньми: верхи та бричкою влітку, санями взимку, лижні прогулянки зимовим лісом; - екскурсії по цікавих історичних та культурних місцях Дубенщини, Кременеччини; - транспортні послуги; - збирання грибів, ягід, риболовля; - прокат рибальського спорядження; - катання на човні

Cадиба « Хатка» с.Бондарі, Дубенського району

Господиня Михащук Ганна контактний телефон 8050 2104396

Пропонуємо:

- проживання в чистій місцевості біля лісу; - відпочинок на водоймі; - смачна українська кухня, напої; - прогулянки кіньми: верхи та бричкою влітку, санями взимку, лижні прогулянки зимовим лісом; - екскурсії по цікавих історичних та культурних місцях; - збирання грибів, ягід, риболовля; - катання на човні; - організація пікніків в лісі, садку

Садиба-музей «Біла хата» с.Верба, Дубенського району

Господиня Леокадія Загальська контактний телефон 8(03656)3-26-43

Садиба, облаштована старожитностями в українському стилі 18- поч.19 століття.

Садиба Похильчука Ігора Володимировича

Господар пропонує відпочинок у надзвичайно мальовничих місцях поблизу відомого чудодійного джерела Святої Анни. Господарі організують чудову екскурсію святими місцями Дубенщини, запропонують чудовий відпочинок у лісі, прогулянки кіньми. Є можливість збирати ягоди, гриби, лікарські трави. Тут ви маєте можливість гарно відпочити сім’єю, оздоровитися духовно та фізично. У будинку 4 кімнати, є можливість розмістити 6 людей Контактний телефон: 0661485413

Адреса: Дубенський район, с. Онишківці (наразі знаходиться на реконструкції, тимчасово не діє)

Садиба Олійника Василя Івановича

Є можливість розмістити 5 людей. Господар пропонує дивовижну українську сільську кухню, екскурсії за цікавими туристичними маршрутами власним транспортом, гарний відпочинок з приготуванням страв на вогні на природі. Прогулянки кіньми, організація рибалки з прокатом спорядження Контактний телефон: 0974416444 Адреса: Дубенський район, с. Повча

Вітаємо Вас на веб-сторінці Дубенського районного будинку культури!